1. У спосіб, що виражає готовність до примирення, згоди, компромісу; миролюбно, поступливо.
2. (Переносно) Спокійно, змирення, без супротиву (про прийняття чогось неминучого).
Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, що виражає готовність до примирення, згоди, компромісу; миролюбно, поступливо.
2. (Переносно) Спокійно, змирення, без супротиву (про прийняття чогось неминучого).
Приклад 1:
Сидите тут, як пани, а люди душаться, — промовив штурман примирливо до сусід, зручно вкладаючись. Ніхто вже йому не перечив.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”