Властивість за значенням примирливий; схильність до примирення, компромісів, готовність улагоджувати суперечки без конфліктів.
примирливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням примирливий; схильність до примирення, компромісів, готовність улагоджувати суперечки без конфліктів.
Відсутні