1. Позиція або поведінка того, хто прагне до примирення, уникає конфліктів, намагається знайти компроміс, залагодити суперечки; тенденція до мирного вирішення розбіжностей.
2. (Заст.) Термін, що позначав ідеологію та діяльність політичних угруповань (наприклад, в українській історії початку XX століття), які виступали за відмову від революційної боротьби та прагнули до компромісу з існуючою владою.