Значення
-
Властивість або стан, що характеризується готовністю до примирення, відсутністю ворожості, бажанням улагодити конфлікт або знайти компроміс; миролюбність, злагодженість.
-
У філософському та релігійному контексті — свідома духовна позиція, що полягає у відмові від протистояння, непротивленні злу насильством, внутрішньому спокої та прийнятті обставин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. примиренність, р. примиренності, д. примиренності, з. примиренність, о. примиренністю, м. примиренності, к. примиренносте