1. У спосіб, що виражає примус, нав’язану волю або відсутність добровільності; змушено, неохоче.
2. (про манеру поведінки, вираження) Неприродно, напружено, без щирості; ув’язнено.
Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, що виражає примус, нав’язану волю або відсутність добровільності; змушено, неохоче.
2. (про манеру поведінки, вираження) Неприродно, напружено, без щирості; ув’язнено.
Приклад 1:
Але ж не за ті, які накинено мені, які обманом мене примушено зробити. — А коли обману нема й вона сама жертва випадку?
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”