Значення
-
Діалогічна форма народної творчості, обмін репліками-примовками між двома особами або групами під час весільного, хрестинного обряду, колядування, щедрування тощо.
-
Рідкісне, традиційне, стилізоване вступне або заключне слово оповідача в усних народних творах (казках, легендах, анекдотах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. примовля, р. примовляти, д. примовляті, з. примовля, о. примовлям, м. примовляті, к. примовля