примовля

1. Діалогічна форма народної творчості, обмін репліками-примовками між двома особами або групами під час весільного, хрестинного обряду, колядування, щедрування тощо.

2. Рідкісне, традиційне, стилізоване вступне або заключне слово оповідача в усних народних творах (казках, легендах, анекдотах).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |