примовка

1. Стилістично забарвлений вислів, коротке прислів’я або приказка, що вживається для образності, емоційності висловлювання, часто на початку або в кінці мовлення.

2. У фольклорі: традиційна початкова або заключна формула в казках, замовляннях, піснях, що відокремлює їх від повсякденного мовлення (наприклад, “Жили-були…”, “Я там був, мед-пиво пив…”).

3. Рідко: зауваження, сказане наспів, докір або глузування.

Приклади вживання слова

примовка

Приклад 1:
Але це буває лише в таких нетрищах, де немає календарів, де людина зрештою сама календар встановлює по своїй здібності та й з конечності, де година чи день не відіграє ніякої ролі, де більше аніж деінде пасує ота примовка: «Все ніщо в порівнянні з вічністю!» Старий Сірко, далебі, обчислився. Вони додому при-йшли-таки на Святвечір, бо прийшли саме на кутю і на святвечорове поготівля.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”