примощений
[prɪmoʃt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(про людину) Такий, що має примощення, тобто особливу, часто схильну до екстравагантних вчинків натуру; дивакуватий, ексцентричний.
-
(про дію, поведінку, вчинок) Такий, що викликаний примощенням; дивацький, химерний, незвичайний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. примощений, р. примощеного, д. примощеному, з. примощеного, о. примощеним, м. примощенім