1. (про людину) Такий, що має примощення, тобто особливу, часто схильну до екстравагантних вчинків натуру; дивакуватий, ексцентричний.
2. (про дію, поведінку, вчинок) Такий, що викликаний примощенням; дивацький, химерний, незвичайний.
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Такий, що має примощення, тобто особливу, часто схильну до екстравагантних вчинків натуру; дивакуватий, ексцентричний.
2. (про дію, поведінку, вчинок) Такий, що викликаний примощенням; дивацький, химерний, незвичайний.
Відсутні