1. Дія за значенням дієслова примножувати; збільшення кількості чогось, накопичення, нарощування.
2. Математична операція, що є узагальненням додавання однакових доданків; множення.
3. Біологічний процес відтворення, розмноження живих організмів.
примноження
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
), отут десь вичікував у засідці, аби на знак відваги й примноження власної сили, принести додому голову ворога? Чи це відчуття не її, Маринине, а цього краєвиду (бож хіба не кожен краєвид — живий організм із, очевидна річ, дещо відмінними від людських, проте через це ані трохи не менш дійсними органами зору, нюху й мислення?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |