Значення
-
Напрям у мистецтві кінця XIX — початку XX століття, що характеризувався свідомим спрощенням художньої форми, зверненням до народної творчості та архаїчних прийомів зображення з метою пошуку нових виразних засобів.
-
Спрощеність, грубість, недоробленість у чому-небудь; відсутність розвитку, витонченості.
-
Первісний стан, рання стадія розвитку чого-небудь (застаріле).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. примітивізм, р. примітивізму, д. примітивізмові, з. примітивізм, о. примітивізмом, м. примітивізмі, к. примітивізме