Словник Української Мови
Буква
1. Процес навмисного спрощення, зведення до примітивного, елементарного стану; опрощення, огрубіння (наприклад, мислення, культури, технологій).
2. У мистецтві — навмисне використання художніх засобів, властивих примітивному (наївному) мистецтву, народній творчості або архаїчним культурам як стилістичний прийом.
3. У біології та медицині — процес дегенеративного спрощення структури чи функції органу, тканини або організму в цілому.
Приклад 1:
Полегшеність, розважальність, примітивізація, що обертається зомбуванням. Досить приглянутися такому симптоматичному глобальному дійству, як трансльована на увесь світ церемонія вручення «Оскарів».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Така примітивізація поняття пролетаріят йому не сподобалася, але, звикши до дитячих сентенцій свого приятеля, він не висловився, а тільки злегка неохоче замахав хвостом. «Пам’ятаєш, рудий друже Poдольфо, — сказав Дон Хозе, — як за багато-багато років у Барселоні пав сніг.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”