Значення
-
Титул верховного ієрарха (архієпископа, митрополита) у деяких християнських церквах, зокрема в католицькій церкві в окремих країнах (наприклад, у Польщі, Угорщині), що означає першого серед єпископів певної території, але без додаткової юрисдикції над іншими митрополитами.
-
У переносному значенні — особа, яка посідає перше, провідне місце в якій-небудь галузі діяльності, поважний авторитет; першоверховник.
-
Історично — титул деяких князів церкви в середньовічній Європі, які мали особливі почесні права або юрисдикцію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. примас, р. примаса, д. примасові, з. примаса, о. примасом, м. примасі, к. примасе