прилютований
[prɪljutoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(від дієслова “прилютувати“) такий, що знаходиться в стані тимчасового притулку, захисту або переховування від небезпеки, негоди; той, що знайшов собі притулок.
-
(переносно) такий, що знайшов собі пристановище, місце для існування або розташування; розміщений, влаштований десь (часто про рослини, тварин або абстрактні поняття).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прилютований, р. прилютованого, д. прилютованому, з. прилютованого, о. прилютованим, м. прилютованім