Словник Української Мови
Буква
1. Докласти, прикласти, приєднати до чогось, прилучити.
2. Присвятити, застосувати (зусилля, працю, старання тощо).
3. Застосувати, накласти (наприклад, печатку).
4. (У математиці) Відкласти відрізок прямої, рівний даному, на іншій прямій або кривій.
Приклад 1:
Вона тут тілько і робила, Що всім гадала, ворожила, Могуща в ділі тім була; Чи брехеньки які сточити, Кому імення приложити. То так якраз і додала.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
и< же смраd ве€дэ ра€ливашеc, и3 силна бlговониz приложити. бGу во всемъ є3му поcлъшеcтвующу.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
I хотiлося взяти запашного дубового листя, приложити його до чола й зойкати радiсним зойком i положити в дуб шматок живого серця й струмок — вiд нього — диму, i знову впасти на землю, i крикнути збентежений крик. За пiвверстви кричали сичi.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”