прилічений
[prɪlit͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(дієприкметник пасивного стану минулого часу від дієслова “прилічити“) Такий, що був доданий до певної кількості, зарахуваний, включений у число когось або чогось; приєднаний до ліку, списку.
-
(у значенні прикметника, заст.) Відповідний, належний, пристойний; такий, що підходить, годиться для чогось (зазвичай у заперечних конструкціях).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прилічений, р. приліченого, д. приліченому, з. приліченого, о. приліченим, м. приліченім