прикус

[prɪkus] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (в стоматології) Взаємне розташування зубних рядів верхньої та нижньої щелеп при їх повному змиканні; окклюзія.

  2. (переносно, розмовне) Манера тримати рот, губи, що надає обличчю певного виразу; характерна гримаса.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прикус, р. прикусу, д. прикусові, з. прикус, о. прикусом, м. прикусі, к. прикусе

Приклади з художньої літератури

  • — Ти не дуже базiкай! Що ми сторожi, то нiчого, та не забувай, що я тесть, а я свекор, а я дядько, а я кум! Прикуси язика!
    — Володимир Сосюра

Більше записів