Словник Української Мови
Буква
1. Запалити сигарету, люльку тощо від полум’я іншої сигарети, сірника або іншого джерела вогню.
2. Розмовне. Використовуючи спеціальні дроти з клемами («прикурювачі»), передати електроенергію від акумулятора однієї машини до акумулятора іншої для запуску двигуна.
Приклад 1:
Згодом до нього підповз Карапетьян, тримаючи люльку — чорта Мефістофеля — перед собою, й попросив прикурити.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
— Дозвольте прикурити? Ця фамiльярнiсть мене зовсiм не нервує: по-перше, в кабiнетi нiкого нема; по-друге, я радий ще раз доказати свою демократичнiсть, свiй комунальний лiбералiзм.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”