Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має покриття, накриття або захист зверху; закритий, укритий чимось.
2. Такий, що приховує щось справжнє, слугує маскуванням або захистом для інших дій; маскувальний.
3. У військовій справі: такий, що перебуває під захистом вогню або спостереження інших підрозділів для успішного виконання бойового завдання.
Приклад 1:
Здіймається вихор.. Порожня зала, пустка.. Лише десь чути оплаканий, утомлений голос дитини.. Молодий і далі лежить непо рушно вглибині, прикритий чорним, волохатим хутром.. Кожух облізлий, але ще теплий.. І коли нестерпний свист згори досягає апогею — до зали вривається., зграя мисливц ів чи сторожів, з усіх боків падає до мисок. Палають один на одного, у мокрих слизьких плащах.. Припадають і змішуються, голодні, в один в’язкий темний клубок.. Вони, мабуть, щось знаходять у тих мисках, бо перелазять один через одного, звиваючись від насо лоди.. У них розпачливі голоси сойок і вивільг, може, їм мало..
— Зеров Микола, “Камена”