прикол

[prɪkol] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова приколоти; закріплення чогось шляхом прибивання, прив’язування або іншого способу фіксації.

  2. Розмовне, часто іронічне позначення чогось смішного, кумедного, жарту або дивної, незвичайної ситуації, що викликає посмішку.

  3. Розмовне, застаріле або регіональне: пристрій, предмет для чогось; каприз, витівка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прикол, р. приколу, д. приколові, з. прикол, о. приколом, м. приколі, к. приколе

Більше записів