прикол

1. Дія за значенням дієслова приколоти; закріплення чогось шляхом прибивання, прив’язування або іншого способу фіксації.

2. Розмовне, часто іронічне позначення чогось смішного, кумедного, жарту або дивної, незвичайної ситуації, що викликає посмішку.

3. Розмовне, застаріле або регіональне: пристрій, предмет для чогось; каприз, витівка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |