приклацування

[prɪklɑt͡suʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Власна назва українського народного танцю, який виконується в парі, характеризується чітким ритмічним вистукуванням (притоптуванням) і клацанням каблуками, а також мелодії, під яку цей танець виконується.

  2. переносному значенні) Дія за значенням дієслова «приклацувати»; швидкий, ритмічний рух, схожий на танець, або звук, що нагадує клацання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приклацування, р. приклацування, д. приклацуванню, з. приклацування, о. приклацуванням, м. приклацуванні, к. приклацування

Більше записів