1. Завершити, закінчити щось, довести до кінця.
2. Розм. Убити, позбавити життя (про тварину, рідше про людину).
Словник Української Мови
Буква
1. Завершити, закінчити щось, довести до кінця.
2. Розм. Убити, позбавити життя (про тварину, рідше про людину).
Приклад 1:
Я чула, як тут, поруч зі мною, вони скрегочуть зубами, як лаються і сваряться між собою, від них несло часником, потом і сумішшю дорогих дезодорантів, з уривків їхніх фраз я висну вала, що вони спробують пробратися за лаштунки, аби там усе-таки прикінчити Респондента, я, можливо, й не мала на це права, але наважилася в такій ситуації вдатися до засобів 1 (17) …тому я займаюся театром. Якби не це — я торгував би нерухомістю чи вирощував на фермі цесарок.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”