прикінчувати

[prɪkint͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Дієслово, що означає завершувати, закінчувати щось, доводити до кінця, часто з відтінком остаточного завершення або доведення до логічного фіналу.

  2. У розмовній мові може вживатися у значенні вбивати, позбавляти життя (зазвичай про тварин, а також образно або в грубому сленгу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я прикінчую, ти прикінчуєш, він прикінчує, ми прикінчуємо, ви прикінчуєте, вони прикінчують

Більше записів