прихвачений

1. Який був схоплений, затриманий кимось, або взятий із собою швидко, на ходу.

2. Який був захоплений, зайнятий силою або швидко, несподівано опанований (про територію, майно тощо).

3. Який був уражений, охоплений чимось (наприклад, хворобою, почуттям, вітром).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |