1. (заст.) Бути призначеним, призначатися для виконання певних обов’язків, доручатися комусь; наказуватися.
2. (рідк.) Одержувати наказ, розпорядження; бути зобов’язаним виконати щось за вказівкою.
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Бути призначеним, призначатися для виконання певних обов’язків, доручатися комусь; наказуватися.
2. (рідк.) Одержувати наказ, розпорядження; бути зобов’язаним виконати щось за вказівкою.
Відсутні