приказний
[prɪkɑznɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
У Російській імперії до 1917 року — нижчий чин урядовця в органах місцевого управління або поліції, який виконував розпорядчі та поліцейські функції, часто асоціювався з дрібним канцелярським службовцем.
-
У сучасному вжитку (зазвичай іронічно або зневажливо) — дрібний чиновник, службовець, що дотримується формалізмів і бюрократичних процедур, уособлення бюрократії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приказний, р. приказного, д. приказному, з. приказного, о. приказним, м. приказнім