приказний

1. У Російській імперії до 1917 року — нижчий чин урядовця в органах місцевого управління або поліції, який виконував розпорядчі та поліцейські функції, часто асоціювався з дрібним канцелярським службовцем.

2. У сучасному вжитку (зазвичай іронічно або зневажливо) — дрібний чиновник, службовець, що дотримується формалізмів і бюрократичних процедур, уособлення бюрократії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |