1. (від власної назви Пригинці) У сполученні “жити пригинцем” — жити в селі Пригинці, перебувати там.
2. (переносно, рідко) У сполученні “жити пригинцем” — жити в глушині, на відлюдді, у глухому селі, далеко від великих населених пунктів.
пригинцем
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
“, та ще спалахи непiдробного щастя на мiй вид, навiть коли впадала з вулицi, заскочивши його при полотнi, а це було — що бурнути вiдро води на сонного: сахався вiд полотна дико, як схарапуджений жеребець, гакнувши нажахано, з мiсця скрутнувшись пригинцем в оборонну стiйку: зараз зацiдить! — i вже наступної митi ‑впiз‑нав!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Частина мови: прислівник () |