1. Той, що був підданий дії помірного тепла, злегка нагрітий.
2. (перен.) Той, що відчуває внутрішнє тепло, ласку, доброту; зігрітий.
Словник Української Мови
Буква
1. Той, що був підданий дії помірного тепла, злегка нагрітий.
2. (перен.) Той, що відчуває внутрішнє тепло, ласку, доброту; зігрітий.
Приклад 1:
Був тихий, задуманий, оповитий глибоким сумом і в той же час повитий спокоєм, пригрітий. Знову й знову позирав нишком на записочку й мимоволі печально посміхався: «Будь мужній!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”