приговірка

[prɪɦoʋirkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Короткий уривок, який вимовляють під час народних ігор, хороводів, танців або в інших обрядових дійствах, часто має ритмічну структуру та риму.

  2. Стисла ритмована приказка або вислів, що вживається в розмовній мові для образного, часто іронічного, коментаря до ситуації чи дії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приговірка, р. приговірки, д. приговірці, з. приговірку, о. приговіркою, м. приговірці, к. приговірко

Більше записів