Приклад 1:
Замість двадцяти п’ятдесятитисячних новеньких банкнотів, які були, за словами Респондента, в конверті ще вчора звечора, нині в ньому знайшлися: шматок міського плану Венеції із зазначенням місця знаходження «Каза фарфарелльо»; використаний квиток на пароплав міського сполучення (одна поїздка); використаний же квиток до музею Коррер; пожовкла сторінка з якоїсь італійської кулінарної книги, що містить рецепт приготування broeto de pesse1; запрошення на благодійний концерт із творів Джованні Леґренці, що відбувся в Ка’Редзоніко ще 13 лютого минулого року; реклама комп’ютерних систем «Макінтош»; газетне оголошення про послуги у ворожінні, масажі та складанні гороскопів; використана телефонна картка з репродукцією «Портиків» Каналетто; вирізаний з газети фотознімок італій ського прем’єр-міністра; сторінка зі шкільного зошита, на якій червоним фломастером намальоване пробите стрілою серце; складена вчетверо ксерокопія з останньої сторінки доповіді на тему «Секс без київ, або Червона Шапочка на добрій дорозі» (англ. мовою); листівка таємної маоїстської організації із закликом до одногодинного сидячого страйку; інструкція користування змивом у туалеті залізничного вокзалу міста Венеції; поштова картка з видом на лаґуну із дзвіниці Сан Марко о вечірній порі, на зворотньому боці напис від руки «Dear Lesja!»; сильно покреслена чернетка чотирьох терцин із пісні 21-ї Дантового «Пекла»; листок телефонного нотатника з єдиним записом «Моя куріпочка: 505-99-12»; квитанція з рахунком за вечерю в ресторації«Люна»; етикетка від винної пляшки «Мерльо ді Прамаджора»; шматок грубого 1 Рибна юшка (італ.).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
: — «Лексикон видатних упирів, привидів, перевертнів і всілякого кшталту мертвяків та мерців з покійниками» ПЕРВЕРЗІЯ 270 (1992 p., перевидання написаного в 1332 р. в Марбурзі по сібника, нижньонімецькою мовою, з ілюстраціями та фотографіями) — о. Реміґіюшеві М., екзорсистові; — «Кулінарна книга анархіста» (1990 p., підпільне видан ня американською мовою — рецепти приготування вибу хівки, наркотиків, отрут тощо) — Любкові Как-чу, дирек торові МП «Блеф»; — зібрання творів Р.-М. Рільке у 6-ти томах, подарункове видання (з передмовою Беди Алеманна, німецькою мовою) — Юрієві Андруховичу, Івано-Франківськ; — «Порно-Біблія» (1992 p., ілюстрована, додаються кольорові позитиви) — д-рові Костеві Печериці (Шампінь йонові), екзеґетові; — «Мистецтво викидання з вікна» (найновіший бест селер невідомого автора, переосмислення нонсенс-екшн і фентезі-фікшн, рето-романською мовою) — бібліотеці «Левіафанклубу», Львів; — мапу міста Венеції (XV ст., друкар Якопо де Барбарі, із зазначенням місць, де ми могли зустрітися) — Еві, студентці астрофізики, Варшава; — схему транспортних сполучень міста Мюнхена (S-Bahn, U-Bahn, автобуси, трамваї, таксі) — Мюнхенській міській управі з моїм дарчим надписом; — план розташування борделів, стриптиз-барів та казино в околицях Шарльоттенбурґу, Берлін-Захід (ксерокопія) — туристичній фірмі «Пізнаймо Європу», Чортопіль; — набір поштових карток із видами Праги — подружжю Марті та Романові Х-ським, музейним працівникам; — набір поштових карток із видами з Братислави на Відень — подружжю Анні та Лесі Б-ським, бестіям; — поштова картка чорного кольору, з написом «Berlin by night» — згадуваному вже Максиміліянові Погуляйському, мисгцеві; — поштова картка з верблюдом на тлі піраміди і написом «Вітання з Мюнхена» — ще не згадуваній Олені Бджілці, мисткині-манекенниці; — записник із золотим тисненням «Diary» на палітурці та деякими з моїх найновіших текстів, ескізів, перекладів тощо всередині—упорядникові мого майбутнього зібрання творів.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Я навіть бачу, як о пів на сьому ранку, одинадцятого березня 1993 року, він завершує останні приготування, прочиняє вікно, ставить на підвіконня черевики носаками вперед (адже це не єдина пара його черевиків, Господи ж Боже мій! ), на письмовому столі залишає окуляри, дивиться на себе в дзеркало, тоді одягає інші окуляри, нові, знову дивиться на себе, показує собі, дзеркалові та цілому світові язика, ще раз оглядає кімнату, диктофон ще крутиться, він тихо (безшелесно!)
— Андрухович Юрій, “Перверзія”