Населений пункт, розташований поблизу великого міста, що перебуває з ним у тісній господарській та культурно-побутовій зв’язності, часто адміністративно підпорядкований.
Місцевість, район безпосередньо за межами міста, що примикає до нього.
пригород
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Чи то пригород, чи город, Мов бритвою, старий голить. Усе, що даси.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 2:
I знялась, полетіла козача душа за своїми подругами услід за хмари високі до невідомих і недосяжних просторів… VIII Сивий, зовсім лисий дід стояв у бійниці рогової башти і пильно стежив старечими очима за боротьбою; біля його стояла бліда, зі зціпленими зубами, з божевільно уткнутим в пригород поглядом Катря; вона не почувала, де вона стоїть і що робиться навколо. Душа її, покинувши тіло, здавалось, тінню літала над пригородом, шукаючи межи уламками свого дорогого хорунжого.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Частина мови: іменник (однина) |