приголовчик

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “приголовок”: невелика подушка, валик або спеціальна підставка, що кладеться під голову, зокрема в ліжку або на лаві.

2. Верхня частина ліжка, лави тощо, де знаходиться визначене місце для голови; зголів’я.

3. У техніці: деталь, опора або кріплення, призначене для підтримки або фіксації головної частини механізму, інструмента чи виробу (наприклад, приголовчик верстата).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |