приголовчик

[prɪɦoloʋt͡ʃɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма до слова “приголовок”: невелика подушка, валик або спеціальна підставка, що кладеться під голову, зокрема в ліжку або на лаві.

  2. Верхня частина ліжка, лави тощо, де знаходиться визначене місце для голови; зголів’я.

  3. У техніці: деталь, опора або кріплення, призначене для підтримки або фіксації головної частини механізму, інструмента чи виробу (наприклад, приголовчик верстата).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приголовчик, р. приголовчика, д. приголовчикові, з. приголовчика, о. приголовчиком, м. приголовчикові, к. приголовчику

Більше записів