1. Який зазнає гноблення, утисків, переслідувань; поневолений, пригнічений.
2. Який виражає стан гноблення, пригніченості; стомлений, знесилений.
Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнає гноблення, утисків, переслідувань; поневолений, пригнічений.
2. Який виражає стан гноблення, пригніченості; стомлений, знесилений.
Приклад 1:
— Дякую… — прошепотів Андрій, насправді пригноблений такою простотою мишлення й прямолінійністю. Зайшла мовчанка.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”