1. У давньоруській та українській історії — назва молодшого дружинника, воїна, який перебував у безпосередньому оточенні князя або знатного боярина, виконував різні доручення та входив до складу його особистої охорони.
2. У переносному значенні — вірний супутник, соратник, прибічник, людина, яка постійно супроводжує когось або віддано підтримує певну справу чи ідею.