Значення
-
У давньоруській та українській історії — назва молодшого дружинника, воїна, який перебував у безпосередньому оточенні князя або знатного боярина, виконував різні доручення та входив до складу його особистої охорони.
-
У переносному значенні — вірний супутник, соратник, прибічник, людина, яка постійно супроводжує когось або віддано підтримує певну справу чи ідею.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пригістник, р. пригістника, д. пригістникові, з. пригістника, о. пригістником, м. пригістникові, к. пригістнику