Пригічний — історичний термін, яким у Великому князівстві Литовському та Гетьманщині називали селянина, що не мав власного господарства, жив і працював у дворі (на панському чи козацькому подвір’ї), виконуючи різноманітні роботи за утримання.
Пригічний — ужиткова назва людини, яка проживає або працює при господарстві, дворі іншої особи, переважно виконуючи допоміжні, підсобні роботи.