пригатка

[prɪɦɑtkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Рідкісна назва для короткого, уривчастого спогаду або згадки про минулі події, часто з відтінком ностальгії чи легкого докору.

  2. У літературознавстві та фольклористиці — традиційна назва для жанру української народної пісні ліричного змісту, що висловлює роздуми про минуле, часто з елементами жалоби або каяття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пригатка, р. пригатки, д. пригатці, з. пригатку, о. пригаткою, м. пригатці, к. пригатко

Більше записів