1. Пов’язаний з придворним та церковним життям одночасно; що стосується або поєднує в собі риси царського (королівського) двору та офіційної церковної інституції, зокрема в історичному контексті.
2. Характерний для стилю, мистецтва або культури, що розвивалися під патронатом правлячої династії та офіційної церкви (наприклад, про придворно-церковне мистецтво, піснеспів).