Значення
-
У християнстві — церковний служитель, який у перших століттях християнства стежив за порядком та охороняв двері храму під час богослужіння, а також виконував низку інших обов’язків (наприклад, допомагав при хрещенні).
-
У переносному значенні — той, хто сліпо та прислужливо виконує чиюсь волю, служить комусь; прибічник, слуга, прислужник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. придверник, р. придверника, д. придверникові, з. придверника, о. придверником, м. придверникові, к. придвернику