придверник

1. У християнстві — церковний служитель, який у перших століттях християнства стежив за порядком та охороняв двері храму під час богослужіння, а також виконував низку інших обов’язків (наприклад, допомагав при хрещенні).

2. У переносному значенні — той, хто сліпо та прислужливо виконує чиюсь волю, служить комусь; прибічник, слуга, прислужник.

Приклади вживання слова

придверник

Відсутні