придушеність

[prɪduʃɛnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Стан, коли щось (почуття, емоція, прояв) не має можливості вільно виражатися, розвиватися або діяти; обмеженість, стиснутість, відчуття гніту.

  2. Фізіологічна або психологічна характеристика, що позначає недостатню інтенсивність, слабкість, загальмованість (наприклад, про дихання, голос, реакцію).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. придушеність, р. придушеності, д. придушеності, з. придушеність, о. придушеністю, м. придушеності, к. придушеносте

Більше записів