причинок

[prɪt͡ʃɪnok] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма до слова “причина”: незначна, другорядна причина або формальний привід для чогось.

  2. У логіці та філософії: менш важлива, непряма причина явища, що діє через іншу, основну причину (причину-умову).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. причинок, р. причинку, д. причинкові, з. причинок, о. причинком, м. причинкові, к. причинку

Більше записів