Значення
-
Філософська категорія, що виражає об’єктивний, необхідний і загальний зв’язок між явищами, за якого одне явище (причина) за певних умов зумовлює, породжує інше явище (наслідок).
-
У логіці та науці — принцип або закон, згідно з яким будь-яка подія, факт або стан має свою причину, що його обумовлює.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. причинність, р. причинності, д. причинності, з. причинність, о. причинністю, м. причинності, к. причинносте