причаєний

Причаєний — власна назва, що походить від прізвища українського письменника, громадського діяча та мовознавця Івана Причая (1887–1941), і вживається для позначення явищ, пов’язаних з його особою, творчістю або науковою спадщиною.

Причаєний — термін, що стосується лінгвістичних концепцій, правописних норм або мовних ідей, запропонованих або відстоюваних Іваном Причаєм, зокрема в контексті його праць з українського правопису та мовної політики.

Приклади вживання

Приклад 1:
˲ÒÎ Вухами лопухів слухаю мушлю тиші, причаєний під білими кронами кульбаб. За розлуки ще один довгий тиждень, що на циферблаті соняха добігає, пробач.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: прикментик () |