Значення
-
Який стосується прибудови, призначений для неї або пов’язаний з процесом додавання нової частини до існуючої споруди.
-
(У граматиці) Такий, що виражає відношення приналежності, частини або ознаки до предмета, позначеного основним іменником, і вживається в конструкціях з прийменником “з” (рідше “від”, “у”) у значенні “той, що походить від чогось”, “утворений від чогось”. Наприклад: “прибудовна частина комплексу”, “прибудовний відмінок” (генітив).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прибудовний, р. прибудовного, д. прибудовному, з. прибудовного, о. прибудовним, м. прибудовнім, к. прибудовний