Значення
-
(у географії) Прибережна смуга моря, озера або водосховища, де хвилі, набігаючи на берег, руйнуються, утворюючи бризки та піну; зона прибою.
-
(у гідрології) Сукупність хвиль, що безпосередньо набігають на берег, розбиваються об нього та відступають назад.
-
(переносне значення, поетичне) Безперервний, ритмічний шум, гуркіт, схожий на шум морських хвиль, що розбиваються об берег.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прибой, р. прибоя, д. прибоєві, з. прибоя, о. прибоєм, м. прибоєві, к. прибою