1. (у географії) Прибережна смуга моря, озера або водосховища, де хвилі, набігаючи на берег, руйнуються, утворюючи бризки та піну; зона прибою.
2. (у гідрології) Сукупність хвиль, що безпосередньо набігають на берег, розбиваються об нього та відступають назад.
3. (переносне значення, поетичне) Безперервний, ритмічний шум, гуркіт, схожий на шум морських хвиль, що розбиваються об берег.