Словник Української Мови
Буква
1. (техн.) Пристрої, механізми або інструменти, призначені для виконання певних робіт, вимірювань, управління технологічними процесами тощо.
2. (кулін.) Предмети, призначені для їди та сервірування столу (наприклад, виделка, ніж, ложка).
3. (перен., заст.) Засоби, способи для досягнення якоїсь мети.
Приклад 1:
Чайні прибори з’явилися у Китаї вже у середньовіччі. Важливе місце в матеріальній культурі стародавніх китайців посідало виробництво зброї та військового спорядження.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Льоля ще з першого курсу (курси покинула — революцiя) купувала й любила туалетнi прибори, щоб пахло вiд неї молодiстю, радiстю, гiмназiєю, закоханими вечорами, коли хочеться кохати й без кiнця когось невiдомого, де малинник, де крижовник, де, може, ходять серпанковi тiнi забутих дiвчат iз забутого теремка, де цiлий свiт минулого. …Товариш Огре похапцем рiзав на маленькi шматки маленький шматок бiлого хлiба й дивився у вiкно, де стояв зелений вогонь семафора… I знов у вечорових сутiнках степу шипiли, свистiли й вовтузились паровики.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”