приборкувач

1. Той, хто приборкує когось або щось; той, хто підкорює, підпорядковує собі когось або бере під контроль щось.

2. (у спеціальному, часто професійному контексті) Той, хто займається дресируванням диких або неслухняних тварин, особливо хижаків.

3. (переносне значення) Той, хто вміє керувати, контролювати складні процеси, явища або потужні сили (наприклад, приборкувач стихії).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |