Значення
-
У давньослов’янській міфології — другорядний, менш значущий бог, дух або міфічна істота, що підпорядковується верховному божеству.
-
У переносному значенні — людина, яка сліпо наслідує когось, визнає чийсь абсолютний авторитет і перебуває у повній залежності від нього (часто іронічно або зневажливо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прибог, р. прибога, д. прибогові, з. прибога, о. прибогом, м. прибогові, к. прибоже