приблизність

1. Властивість або стан того, що є приблизним, неточним, визначеним лише з певною мірою точності; неточність, умовність.

2. (У математиці, техніці) Характеристика величини, результату вимірювання чи обчислення, що відрізняється від істинного значення, але знаходиться в межах допустимої похибки; оцінка з певною мірою точності.

3. (Переносно) Схожість, подібність до когось або чогось за певними ознаками, але не повна ідентичність.

Приклади вживання

Приклад 1:
Замовчування і фальсифікація фактів, приблизність і неприкрита тенденційність оцінок, невисокий загальнокультурний рівень. Доводилося згодом не так поглиблювати знання, як звільнятися від баласту, скидати з себе пута, відкривати для себе давно відкриті америки (процес цей триває в мене досьогодні).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |