прибігти

1. Швидко прийти, прибути кудись бігом; добігти до якогось місця.

2. Перен. Поспішно, негайно з’явитися, приїхати кудись за покликом або через якусь потребу.

3. Розм. Про рідину, струмок тощо: дістатися, досягти якогось місця, поширитися до нього (наприклад, про воду, що розлилася).

Приклади вживання

Приклад 1:
— їй-богу, міліція може прибігти!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |