1. Ставати бідним, збідніти, втрачати майно або достаток.
2. (переносно) Втрачати внутрішнє багатство, духовні або інтелектуальні якості; ставати убогим у неречовому сенсі.
прибіднятися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови