прямило

[prjɑmɪlo] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Історичний та архітектурний термін: дерев’яна або кам’яна балка, горизонтальна деталь, що завершує зверху споруду або її частину (наприклад, парапет) і часто має профільовану форму; карниз, сандрик.

  2. Історичний термін у будівництві: довга дерев’яна або металева лінійка, правило, яке використовували для вивіряння рівності кладки стін або штукатурних робіт.

  3. Застаріла назва інструменту для правки (випрямлення) пилок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прямило, р. прямила, д. прямилу, з. прямило, о. прямилом, м. прямилі, к. прямило

Більше записів